- будівник
- —————————————————————————————будівни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
будівник — а/, ч. 1) Те саме, що будівельник. 2) чого, перен. Той, хто створює що небудь; творець … Український тлумачний словник
будівничий — I а, е. 1) Стос. до будівництва (у 1 знач.); будівельний. 2) перен. Який створює що небудь; творчий. II ого, ч. Будівник, архітектор … Український тлумачний словник
будівниця — і. Жін. до будівник … Український тлумачний словник
гідробудівник — а/, ч. Будівник гідроспоруд … Український тлумачний словник
енергобудівник — а/, ч. Будівник електростанцій і ліній електропередач … Український тлумачний словник
градобудівник — а/, ч. Архітектор, спеціаліст з планування та будівництва міст … Український тлумачний словник
дизелебудівник — а/, ч. Той, хто займається будівництвом дизелів … Український тлумачний словник
моторобудівник — а/, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів … Український тлумачний словник
тунелебудівник — а/, ч. Робітник, фахівець, що працює на будівництві тунелю … Український тлумачний словник
шахтобудівник — а/, ч. Фахівець, який споруджує шахти; той, хто працює на будівництві шахт (у 1 знач.) … Український тлумачний словник